Кохання крізь призму війни у часопросторових вимірах (за «коротким романом» Ганни Данилюк «Десять днів без війни»)
DOI:
https://doi.org/10.15330/sch.2025.14.33-41Ключові слова:
Ганна Данилюк, тема кохання і війна, художній час і простірАнотація
У статті аналізується остання за написанням книга сучасної української письменниці Ганни Данилюк «Десять днів без війни» (2025). Мета статті – осмислити тему кохання на тлі сьогоднішньої російсько-української війни крізь призму часопростору. Дослідницька методика. У дослідженні використовується конкретно-історичний, герменевтичний та метод рецептивної естетики. Наукова новизна. Вперше в українському літературознавстві проаналізовано нещодавно опублікований «короткий роман» (з науковим доведенням використання цього жанру авторкою) у площині «авторського хронотопу» і вмілим переплетенням його з «соціально-історичним хронотопом» у творі. Практичне значення статті у тому, що її результати можна використати при дослідженні сучасних творів про війну перших десятиліть ХХІ століття, а також при осмисленні творчості Ганни Данилюк
