Тексти Григорія Сковороди в контексті європейської емблематичної традиції

Анотація

Мета Статтю присвячено дослідженню емблематичних типів сигніфікації у творчості Г. Сковороди, їх джерел та можливих варіантів запозичень. Метою цієї статті є виявлення, порівняння та інтерпретація емблематичних форм та схем з європейських збірників 16–18 століття і текстів Григорія Сковороди.

Дослідницька методика У дослідженні використано системний підхід із застосуванням культурно-історичного та генетичного методів. Автор опирається на наукову методику семіотики та структуралізму, використовує літературознавчу герменевтику. Це зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом та предметом. На основі генетичного відстеження модифікацій символічних смислопредставлень у європейській літературі та культурі 16-18 століть, огляду емблематичних збірок висновуються семіотичні та структурні аналогії у текстах Г. Сковороди.

Результати У статті оглянуто історію досліджень «емблематичного» стилю Г. Сковороди, відзначено перших і найвпливовіших дослідників, чиї досягнення стали підставою для виокремлення актуальності визначеної проблеми. На основі порівняння малюнків із діалогу «Разговор, называемый Алфавіт, или Букварь Мира», окремих символів і емблематичних шаблонів з інших творів та європейських емблематичних збірок встановлено, що більшість емблематичних конструкцій Г. Сковороди запозичено, насамперед, з амстердамського видання «„Symbola et еmblemata selecta”, окремі є модифікованими варіантами з книг А. Альціато, Д. де ля Фея, Г. Енгельграве, Д. де Сааведри Фахардо, які відновлено з пам’яті, або зі збільшених картин-репродукцій. У статті наголошується, що Г. Сковорода вільно інтерпретує емблематичні зразки, підлаштовуючи символічні схеми під власний смисловий виклад, творчо модифікує іконічно-конвенційні шаблони та вносить їх у нові контексти. Знакові візуально-образні «універсалії» Сковорода семантично координує за допомогою біблійного тексту, часто переплітає різноджерельні зображальні та вербальні контексти.

Наукова новизна У статті узагальнюються досягнення дослідників різних періодів, що вивчали вплив емблематики на творчість Г. Сковороди, а також закцентовано на своєрідності емблематичного стилю самовираження українського філософа.

Практичне значення Стаття може бути використана для подальшого вивчення присутності традицій європейської емблематичної літератури в українській культурі 16–18 століть, зокрема творчості Г. Сковороди. Наукові результати дослідження можуть лягти в основу написання курсових та дипломних робіт.