Вплив науково-культурної парадигми Франції на історіософію М. Волошина

Анотація

Мета статті – актуалізувати французькі впливи на М. Волошина, котрі зіграли визначальну роль у формуванні його картини світу; окреслити коло французьких мислителів, що мали безпосередній вплив на історіософську концепцію поета.

Дослідницьку методику зумовив міждисциплінарний підхід із залученням порівняльного, історико-біографічного, історико-функціонального, контекстуального методів.

Результати. Масштаб історіософської думки Волошина в поезії та публіцистиці 1917–1926 рр. зумовлений його колосальною ерудицією та посиленою увагою до історії, зокрема історії французьких революцій. Осмислення трагічних подій початку ХХ ст. та всієї російської історії у творчості поета будується на міжкультурних паралелях, значну увагу він приділяє рецепції Росії та росіян французами – істориками, письменниками, мандрівниками, політичними діячами. Формулу циклічних катастроф (духовна криза, стиль правління вождів, одержимість мас агресією), формулу геополітичної моделі поведінки Росії (терор як державна ідея та інструмент влади) Волошин вивів завдяки працям Ж. Мішле, І. Тена, А. Ламартіна, Ж.-Ж. Руссо, Г. Лебона, А. Мартена, А. де Кюстіна, Жоржа Ленотра та ін.

Наукова новизна. У статті вперше подаються позиції французьких авторів, котрі вплинули на ключові засади історіософії Волошина.

Практичне значення. Матеріал статті може використовуватися у літературознавчих та історико-філософських студіях, присвячених оцінкам катастроф початку ХХ ст., запропонованим очевидцями трагедій.