Оповідання А. П. Чехова «Людина у футлярі»: нове про систему образів

Анотація

Мета Стаття присвячена аналізу образної системи оповідання А. П. Чехова «Людина у футлярi». Метою статті є спроба відмовитися від поширеного в літературознавстві соціологічного підходу, щоб позбавитися тієї тенденційності, яка супроводжує сприйняття хрестоматійно відомого тексту.

Дослідницька методика В аналізі використано синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, насамперед історичний, порівняльно-зіставний, інтертекстуальний, типологічний, поетологічний, біографічний в їхніх взаємозв’язках і взаємному доповненні.

Результати У статті послідовно розглянуто образну систему оповідання, його структурно-композиційні особливості, поетикальні риси і стильові ознаки оповіді та наративні ознаки викладу. У ході дослідження доведено, що традиційна антитеза «футлярна людина Бєліков» ↔ «місто і навколишнє середовище» не є такою однозначною, як було запропоновано дослідниками раніше, і що мотив «футлярного життя» вбирає в себе більш ємний філософський мотив людської самотності. У процесі дослідження виявлено семантичні витоки різного способу думок і характеру поведінки Бєлікова і Коваленка, Бєлікова і Буркіна, Бєлікова і Вареньки та ін., диференційовані значущі деталі і стильові маркери, що дозволяють глибше позначити філософські інтенції письменника.

Наукова новизна У ході дослідження досягнуто нове прочитання тексту А.П. Чехова, запропоновано сучасне розуміння образної і, як наслідок, ідейної системи оповідання, під новим кутом зору розглянуто характер взаємодій персонажів і сюжетно-композиційна структура оповідання. По-новому побачена філософська спрямованість оповідання «Людина у футлярі»: соціологічно тенденційний спосіб «футлярного» героя набув рис трагічного героя, гідного жалю і оповідача, і читача, героя минулої епохи, спорідненої помірному лібералізму героїв середини ХІХ століття. І навпаки, протиставлені Бєлікову герої-«бунтарі» Михайло і Варенька Коваленки побачені зниженими демократами-нігілістами, у дусі пародійних образів Ситникова і Кукшиної з роману І. Тургенєва «Батьки і діти».

Практичне значення Отримані результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення творчості А. П. Чехова з позицій сучасного літературознавства. Наукові спостереження і висновки можуть бути покладені в основу лекційних курсів з історії російської літератури ХІХ століття, а також використані у шкільному викладанні історії російської літератури.