Семантика художнього часу у новелі В. Стефаника «Вона-земля» і повісті А. Чехова «Нудна історія»
Ключові слова:
семантичне значення, лінійний час, циклічний час, бінарна опозиція, екзистенційність, межова ситуаціяАнотація
Мета Стаття присвячена дослідженню семантики художнього часу у новелі В. Стефаника «Вона-земля» та повісті А. Чехова «Нудна історія». Метою статті є визначення функціонування лінійного (історичного) часу та циклічного (сакрального) часу в художніх творах митців.
Дослідницька методика У роботі використаний системний підхід за допомогою порівняльно-типологічного, культурно-історичного, структурно-семіотичного методів.
Результати Зазначено, що загалом мала проза В. Стефаника і А. Чехова орієнтована на відтворення «миттєвості», теперішнього часу. Тому у новелі В. Стефаника «Вона-земля» та повісті А. Чехова «Нудна історія» присутній лінійний, історичний час кінця ХІХ – початку ХХ ст. Циклічний час у творах представлений бінарними опозиціями «старе / нове», «колись / тепер», «день / ніч», «зима / літо». Доведено, що циклічний час у новелі В. Стефаника «Вона-земля» зберігає своє сакральне значення. У повісті А. Чехова «Нудна історія» циклічний час присутній, але його семантичне навантаження зменшується.
Наукова новизна У роботі вперше за допомогою компаративного аналізу досліджено типологічні подібності та відмінності семантики художнього часу у новелі В. Стефаника «Вона-земля» та повісті А. Чехова «Нудна історія».
Практичне значення Матеріал статті може бути використаний при подальшому вивченні українського і російського літера-турних процесів кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема творчості В. Стефаника і А. Чехова.
