Василь Стефаник і німецька література (До питання про типологію перекладів та оригінальної новелістичної спадщини українського письменника)

Анотація

Мета. Задум статті зумовлено малочисельністю наукових розвідок, які б допомогли краще збагнути творчі зацікавлення німецькомовним письменництвом молодого українського новеліста В. Стефаника, котрий глибоко розумів проблему взаємозбагачення естетичної свідомості засобами перекладу як одну із важливих сторін літературних зв’язків, творчо сприймав здобутки інших письменників, і тим самим ставив українську літературу на відповідний загальноєвропейський духовний рівень. Метою цієї наукової розвідки є потреба доповнити окремі спостереження дослідженням німецьких паралелей у творчості В. Стефаника. Дослідницька методика. Для зіставного аналізу використано низку методів наукового дослідження, як от – історико-літературний, типологічний та біографічний підхід. Результати. Перекладач вибирає для перекладу найбільш близькі йому твори, що відповідають його естетичним уподобанням, суголосні авторським настроям. Хоча перекладацька спадщина В. Стефаника з німецькомовної літератури незначна, а все ж вона свідчить про добру обізнаність українського новеліста зі світовим літературним процесом, його постійний пошук творів, що були близькі до власних письменницьких настроїв, зокрема творів на селянську тематику, в яких порушувались складні морально-етичні та соціальні проблеми. Тому його перекладацька діяльність, бодай опосередковано, сприяла виробленню творчої письменницької манери і оригінального неповторного стилю письма. Наукова новизна. У статті шляхом компаративного зіставлення проаналізовано порівняльно-типологічні атрибути в доробку В. Стефаника та деяких представників німецькомовної літератури. Практичне значення. Основні результати дослідження може бути застосовано головно у подальшому вивченні спільних мотивів у новелістичній прозі та перекладах.