Теоретико-правові засади кримінально-правової охорони об’єктів критичної інфраструктури України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових засад кримінально-правової охорони об’єктів критичної інфраструктури в Україні та формулюванню відповідних висновків щодо сучасного стану та перспектив розвитку цієї проблеми.
Спираючись на чинне законодавство України, автор доводить засадничу роль критичної інфраструктури у системі гарантування національної безпеки України. Особливу значимість у забезпеченні безпеки критичної інфраструктури відіграє КК України. Водночас, попри ключове значення КК України в забезпеченні безпеки критичної інфраструктури, чинна система кримінально-правової охорони цих об’єктів позбавлена єдності, оскільки відповідні норми зосереджені у різних Розділах Особливої частини КК України.
У межах наукового дослідження автор наголошує, що для сучасної правової науки питання кримінально-правової охорони об’єктів критичної інфраструктури в Україні залишається дискусійним. Зокрема, станом на сьогодні наявні щонайменше три підходи до розв’язання цієї проблеми: 1) доповнення Розділу І Особливої частини КК «Кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України» відповідною нормою (нормами), що встановлюють відповідальність саме за посягання на об’єкти критичної інфраструктури; 2) закріплення в наявних кримінально-правових нормах ознаки «посягання на об’єкт критичної інфраструктури» як обставини, що обтяжує кримінальну відповідальність; 3) виокремлення в Особливій частині КК України окремого Розділу про кримінальні правопорушення проти об’єктів критичної інфраструктури.
За результатами проведеного наукового дослідження автором підтримується позиція щодо закріплення в існуючих кримінально-правових нормах ознаки «посягання на об’єкт критичної інфраструктури» як обставини, що обтяжує кримінальну відповідальність, яка вимагає врахування суспільної значущості (категорії критичності) такого об’єкта.