Еволюція політики НАТО щодо протидії дезінформації (2014-2021)

Анотація

У статті проаналізовано еволюцію політики НАТО щодо протидії дезінформації в період 2014–2021 років. Протягом 2014–2021 років НАТО послідовно розбудовувало механізми протидії інформаційним загрозам. Було вдосконалено систему стратегічних комунікацій: створено посади та підрозділи, відповідальні за «StratCom» (стратегічні комунікації) як на рівні штаб-квартири, так і в командних структурах. У 2018 році на саміті в Брюсселі лідери НАТО ухвалили рішення сформувати групи підтримки з протидії гібридним загрозам («Counter-Hybrid Support Teams»), що на запит країни-союзниці надаватимуть їй цільову експертну допомогу в підготовці до відбиття гібридних атак. Уже в листопаді 2019 року перша така команда була розгорнута в Чорногорії для посилення її спроможностей протидіяти діям Росії. Цей випадок став показовим, адже Чорногорія зазнавала інтенсивної пропагандистської атаки під час вступу до НАТО. Пізніше подібну команду залучали й для допомоги Литві у 2021 році. Такі місії дали змогу напрацювати модель швидкого реагування на інформаційні кризи в окремих країнах.
Досліджено передумови формування відповідних механізмів Альянсу у відповідь на зростання інформаційних загроз, пов’язаних насамперед із російською агресією проти України. Визначено ключові інституційні, нормативні та практичні заходи НАТО у сфері стратегічних комунікацій і протидії гібридним загрозам, а також їх значення для безпеки союзників і партнерів. Окрему увагу приділено новому етапу політики НАТО з протидії дезінформації після 2022 року.