Правові Висновки Верховного Суду Щодо Застосування Норм Сімейного Права Як Джерела Сімейного Права України

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню правової природи правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм сімейного права та їх місця у системі джерел сімейного права України. Проаналізовано погляди українських та зарубіжних вчених-правознавців відносно даної проблематики, а також зако­нодавче регулювання цього питання, виділено ряд прикладів правових позицій Верховного Суду. Обґрунтовано, що правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм сімейного права є джерелом сімейного права у зв’язку із тим, що їм притаманні властивості джерел права: загальнообов’язковість для усіх органів, в тому числі судів, які застосовують відповідну правову норму (крім фізичних та юридичних осіб, які не зв’язані правовим висновком, хоча у судо­вому процесі, однак які можуть посилатися на нього для обґрунтування своєї позиції; суди також можуть відступити від висновку з дотриманням порядку що визначений ст. ст. 403 і 404 Цивільного процесуального кодексу), нормативність, доступність, офіційність та публічність, легальність, гарантування засобами державного примусу, правотворча значимість. Також визначено, що правова по­зиція Верховного Суду існує у вигляді конкретного правового припису, який має відповідну офіційну форму вираження і закріплення, правотворча значимість. У системі джерел сімейного права, що видаються судами, правові висновки щодо застосування норм сімейного права як такі, що видаються найвищим органом у системі судів загальної юрисдикції, знаходяться в ієрархічному плані вище актів місцевих та апеляційних судів, а також інших постанов Верховного Суду, які приймаються після прийняття постанови, в якій міститься відповідний пра­вовий висновок, крім випадків відступу від неї відповідно до ст. 403 Цивільного процесуального кодексу України. Правові позиції фактично можуть отримати правове вираження не тільки у постановах Верховного Суду, а й постановах Пленуму Верховного Суду.