Система норм про умисне вбивство у Кримінальному кодексу України як юридико-технічна передумова проблем кваліфікації їх за сукупністю злочинів

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем юридико-технічного викладу ознак складів умисних вбивств у системі норм про це посягання у Кримінальному кодексі України у аспекті їх впливу на потенційні проблеми кваліфікації за сукупністю кримінальних правопорушень. Кримінальний кодекс України містить достатньо розгалужену систему нормативно-правових положень, які регламентують відповідальність за різні види вбивств. При цьому законодавець використовує різні прийоми опису ознак складів вбивств, частина яких стає нічим іншим як юридико-технічною передумовою виникнення проблем майбутньої кримінально-правової оцінки вчиненого вбивства за сукупністю із іншими кримінальними правопорушеннями. Розгляд системи норм про умисне вбивство у КК України допоможе визначити виправданість використанням законодавцем тих прийомів юридичної техніки, які здатні створити потенційні проблеми правозастосування. Метою статті було висвітлення системи норми про умисне вбивство у КК України та особливостей її нормативної регламентації як юридико-технічної передумови проблем кваліфікації умисних вбивств за сукупністю злочинів. У статті буде зроблено спробу довести можливість спрощення опису ознак складів вбивств як засобу усунення проблем їх адекватної кримінально-правової оцінки. Викладене у роботі дає підстави для висновку про те, що використання законодавцем невдалих юридико-технічних прийомів при конструюванні статей Особливої частини КК України, які містять систему норм про відповідальність за умисне вбивство, створює потенційні проблеми у застосуванні цих норм, сталячи під сумнів потребу кваліфікації вчинених посягань за сукупністю злочинів. У зв’язку із цим, доцільним видається внесення до КК України таких змін, які б усували сумніви у потребі застосування загальної норми про вбивство, передбаченої відповідною частиною ст. 115 КК України за сукупністю із нормою про вчинене особою інше кримінальне правопорушення. Таке законотворче рішення дасть можливість адекватно кваліфікувати все вчинене і у випадку, якщо ставлення до наслідків у вигляді смерті з боку винної особи було необережним. У цьому випадку додатково особі може бути інкримінована норма, передбачена у відповідній частині ст. 119 КК України.