Порівняльно-правовий аналіз досвіду України та Угорщини в контексті складових системи інституційного забезпечення зовнішніх функцій держав.
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.61.4.23-4.38Ключові слова:
Україна, Угорщина, інституційне забезпечення, зовнішні функції, порівняльно-правовий аналізАнотація
Порівняльно-правовий аналіз досвіду різних держав, в даному випадку України та Угорщини має ще більший інтерес та новизну в науковій сфері через недослідженість, що робить дану статтю ще більшим вкладом в науку. Досліджуючи сектор особливості сучасної держави можемо відзначити, що своє втілення знаходить у модифікації функцій держави. Розробка теорій функцій дає нам можливість прогнозування конкретної ситуації, пов’язаною з трансформацією держави чи ж її окремих інститутів, проведення державної політики. Питання системи інституційного забезпечення зовнішніх функцій, як і саме питання джерел живлення, оновлення та діяльності зовнішніх функцій є завжди актуальним питанням для наукової сфери, в силу постійних змін. Повномасштабна війна в Україні завдає величезних людських, економічних та культурних втрат. Життя розділилося на «до війни» та «у війні». Все це відкидає Україну до стартової точки відліку, де по завершенню цієї агонічно-пропагандистської «військової операції» настане період великої відбудови та покарання винних в рамках міжнародного права. Призначення кожної держави, її напрямки функціонування, успішність, занедбаність та межі реалізації можна сьогодні яскраво розглядати під призмою саме її зовнішніх функцій. Питання функцій держави залишається одним з ключових питань теорії та практики державотворення. Вони відіграють важливу роль у здійсненні державної політики, оскільки не впливаючи на те чи інше явище суспільних відносин, держава не спроможна вирішувати поставлені перед нею завдання і досягати поставлених цілей. Всестороння реалізація державної політики є запорукою мирного і безпечного існування та подальшого розвитку всього суспільства. Цією науковою статтею виділяється декілька структурних частин зовнішньої функції: Сутність і соціальне призначення; Напрямки державної діяльності; Основне спрямування впливу держави та його фінальна ціль (об’єкт); Метод, форма та принцип реалізації зовнішніх функцій держави та Взаємозв’язок практичної діяльності з ціллю (на яку і спрямовані функції). Проте саме даною частиною статті проаналізовано перші дві складові - сутність і соціальне призначення та напрямки державної діяльності.