Розвиток концептуальних основ співвідношення публічного та приватного права в класичній німецькій юриспруденції

Анотація

В статті автор намагається акцентувати увагу на проблемі еволюції поглядів, ідей та концепцій співвідношення публічного та приватного права в класичній німецькій юриспруденції з огляду на активний вплив німецької юридичної доктрини в формуванні української правової думки щодо цього питання. При цьому автор здійснив спробу узагальненого аналізу ключових теоретичних позицій в історії розвитку класичної німецької правової доктрини щодо розмежування публічного та приватного права.
Автор дійшов висновку, що поділу права на публічне та приватне в німецькій правовій думці тривалий час (практично до кінця XVIII століття) не надавалось істотного значення, а німецькі вчені-юристи того часу розглядали це питання традиційно в руслі ідей, сформульованих ще римськими юристами, не вдаючись до належної правової аргументації.
На зламі XVIII – XIX століть в німецькій філософській літературі, а згодом і в правовій доктрині, яка починає активно розвиватись, з’являються перші спроби дослідження проблеми співвідношення публічного та приватного права. Вказані підсистеми вже розглядаються як автономні правові утворення, адже зосередження політичної влади в руках держави та створення публічного права призвело й до відокремлення приватного права як окремої підсистеми права, а внаслідок поширення ліберальних суспільно-політичних поглядів, формування концепцій правової держави і громадянського суспільства та появи національних держав виникла необхідність чіткого розмежування публічного та приватного права.
В XIX столітті в процесі формування класичної юридичної науки німецькі юристи досить ґрунтовно розробляли питання розмежування публічного та приватного права, намагаючись чітко визначити його критерії, онтологічну сутність і методологію правового регулювання в межах цих підсистем, а також загалом трансформацію та розвиток позитивного права в контексті його поділу на публічне та приватне. При цьому в межах німецької правової доктрини цього періоду запропоновано детальну аргументацію концепції інтересу, концепції суб’єкта, функціональної концепції, концепції субординації, а також змішаного підходу, що пропонує поєднання положень цих концепцій.
З кінця XIX століття під впливом втручання держави в сферу економіки, активного державного регулювання суспільних відносин, розвитку концепцій соціального спрямування (зокрема, концепції соціальної держави) в німецькій правовій доктрині спостерігається тенденція до переплітання, зближення, конвергенції публічного та приватного права.