Корупційний злочин як підстава квазікримінальної відповідальності юридичних осіб: окремі проблеми нормативного закріплення

Анотація

Статтю присвячено дослідженню питання форми корупційного злочину як підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за його вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи (пункти перший та другий частини першої статті 96-3 Кримінального кодексу України). Установлено, що у кримінальному законодавстві України передбачається, що такий корупційний злочин повинен мати активну форму, тобто полягати в пропозиції, обіцянці, наданні неправомірної вигоди відповідному суб’єкту – службовій особі юридичної особи приватного права (частини перша та друга статті 368-3), особі, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг (частини перша та друга статті 368-5), публічні службовій особі (стаття 369). Шляхом системного аналізу та застосування правил системного тлумачення кримінально-правових норм зроблено висновок, що стосовно зловживання впливом (стаття 369-2 Кримінального кодексу України), яке може полягати в активній та пасивній формі корупції, законодавець допускає цей злочин як підставу застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. У цьому вбачається непослідовність законодавця, оскільки статті 368-3, 368-4, 369 Кримінального кодексу України та стаття 369-2 цього Кодексу співвідносяться як загальні та спеціальна норма (відповідно). Установлено, що в міжнародних антикорупційних конвенціях по-різному передбачається можливість встановлення певної форми відповідальності для юридичних осіб у разі вчинення від їх імені та/або в її інтересах певного корупційного злочину. У Конвенції ООН проти корупції – за активні та пасивні форми корупції (підкупу), а в Кримінальній конвенції РЄ про боротьбу з корупцією та в Конвенції ОЕСР з боротьби з підкупом посадових осіб іноземних держав під час здійснення міжнародних ділових операцій – лише за активну форму корупції (підкупу). Зроблено висновок, що більш правильним є підхід, відповідно до якого заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб можуть застосовуватися у разі вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах цієї юридичної особи як активного, так і пасивного підкупу, що відповідає антикорупційним стандартам загального рівня, а саме тим, що передбачені у Конвенції ООН проти корупції. Запропоновано викласти пункти перший та другий частини першої статті 96-3 Кримінального кодексу України в новій редакції, передбачивши у них вказівку на статті 368-3 та 368-4 (в цілому), а також статтю 368 цього Кодексу.