Народний суверенітет як політологічна категорія: теоретичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.67.4.14-4.21Ключові слова:
суверенність, суверенітет, народний суверенітет, суверенітет народу, національний суверенітет, суверенітет нації, державний суверенітет, державаАнотація
Стаття присвячена дослідженню таких категорій, як «суверенітет» «народний суверенітет», «державний суверенітет», «національний суверенітет», «народ», «держава», їхньому співвідношенню й значенню в забезпеченні народовладдя та демократії. Орієнтація розвитку молодої держави на розбудову її як демократичної, правової, соціальної вимагає комплексного вивчення державного, народного і національного суверенітету, їхнього співвідношення та ступеня взаємозалежності. Ці питання особливо актуалізувалися із закріпленням Конституцією України таких визначальних засад, як пріоритет прав і свобод людини (ст. 3 Конституції України), суверенітет народу (ст. 5), принцип поділу влади (ст. 6) та принцип верховенства права (ст. 8), на ґрунті яких здійснюється організація та функціонування державної влади.
Більшість дослідників стверджують, що проблема суверенітету залишається і нині актуальною. Адже теорія і практика суверенітету суттєво нині впливає на інші політико-правові явища. За таких обставин виникає потреба ґрунтовного дослідження поняття і сутності народного суверенітету, його форм реалізації, місця та значення у системі політичних та юридичних категорій. Отже, далеко не всі аспекти цієї проблеми можна вважати вичерпаними.
За результатами дослідження зроблено наступні висновки: 1) по-перше, сферою і механізмом державного суверенітету є не тільки держава, але і вся політична система даного суспільства; 2) по-друге, суб’єктами національного суверенітету є: громадянин як політично суб’єктний член нації, нація як спільнота політично повноправних громадян і національна держава як механізм вираження політичної волі громадян-членів нації; 3) по-третє, реальне наповнення змісту категорії «національний суверенітет» відображає ступінь участі основної маси членів нації у здійсненні політичної влади через різні форми демократії. Відображенням категорії національного суверенітету, його результатом є ступінь здійснення індивідуальних і групових прав членів нації - не тільки політичних і культурних, а й економічних.
Таким чином, базову функцію національного суверенітету можна визначити як реальне забезпечення всього комплексу прав і свобод спільноти громадян національної держави - нації як колективного суверену.
