Недбалість як наскрізне кримінально-правове поняття

Автор(и)

  • Ірина Газдайка-Василишин

DOI:

https://doi.org/10.15330/apiclu.67.1.96-1.104

Ключові слова:

кримінальне право України, кримінальне правопорушення, суб’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, форми вини, необережність, кримінально протиправна недбалість, службова недбалість, недбале ставлення, несумлінне ставлення, недбале виконання обов’язку, недбале зберігання

Анотація

Аналізуються норми чинного Кримінального кодексу України в частині, що стосується використання терміну «недбалість». Встановлюється зміст та обсяг понять, що позначені цим терміном у тексті кримінального закону. Досліджується та спростовується гіпотеза про те, що недбалість є наскрізним кримінально-правовим поняттям.
Зокрема, доведено, що у різних випадках використання терміну «недбалість» у тексті кримінального закону йому надається різне значення, зокрема, в одних випадках недбалістю визнається несумлінне ставлення до своїх обов’язків; у інших – недбале ставлення визнається альтернативою несумлінного ставлення. В загальній частині КК України недбалість – це вид необережності (тобто такої ознаки суб’єктивної сторони, як вина); в особливій частині недбалість вказує також на інші ознаки складу злочину (окрім вини). Встановлено також, що діяння, описані в Особливій частині за допомогою слова «недбалість» можуть вчинятись з необережною формою вини не лише у виді недбалості, але й у виді самовпевненості (або ж навіть з непрямим умислом). Аналізуються положення Проєкту нового Кримінального кодексу України в частині використання терміну «недбалість». Обґрунтовується необхідність внесення змін до чинного Кримінального кодексу України.

Опубліковано

2025-01-15

Номер

Розділ

Публічне право. Політика в сфері боротьби зі злочинністю