Медіація як інструмент кримінально-процесуальної економії: переваги, ризики, законодавчі виклики
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.67.1.112-1.121Ключові слова:
процесуальна економія, медіація, кримінальний процес, відновне правосуддя, кримінально-правова політика, кримінально-процесуальна політика, політика у сфері боротьби зі злочинністюАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз медіації як інструменту кримінально-процесуальної економії в Україні. Автор досліджує переваги, ризики та законодавчі виклики, що супроводжують впровадження медіації у сферу кримінального провадження, особливо з урахуванням відновного правосуддя та євроінтеграційного вектору державної політики. Обґрунтовано, що за умов перевантаженості судової системи та тривалості розгляду кримінальних справ, медіація є ефективним засобом оптимізації процесуальних ресурсів, скорочення строків розгляду справ і відновлення соціальної справедливості.
Увагу зосереджено на законодавчій основі функціонування інституту медіації, зокрема на положеннях Закону України «Про медіацію» (2021), Кримінального процесуального кодексу України, нових ініціативах у сфері юстиції щодо неповнолітніх, а також міжнародних стандартах, таких як Рекомендація № R(99)19 Комітету Міністрів Ради Європи. Розкрито переваги медіації (розвантаження судів, економія процесуальних ресурсів, швидкість, відновлення правовідносин), але також підкреслено ризики (повторна віктимізація, конфіденційність, професійний рівень медіаторів).
Окреслено ключові виклики, що потребують вирішення: вдосконалення нормативної бази, розширення категорій справ для медіації, забезпечення єдності практики та стабільного фінансування. Акцентовано на важливості впровадження європейського досвіду з урахуванням національних особливостей. Медіація розглядається як невід’ємна складова сучасної кримінально-правової та кримінально-процесуальної політики України.
