Принцип гендерної рівності в корпоративному управлінні та його гарантії
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.67.2.36-2.45Ключові слова:
корпоративне законодавство; юридична особа; корпорація; підприємницьке товариство; акціонерне товариство; органи юридичної особи; корпоративне управління; гендерна рівність; гармонізаціяАнотація
Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу питань гендерної рівності в корпоративному управлінні та забезпечення його гарантій. Акцентовано увагу на необхідності закріплення принципу гендерної рівності в корпоративному управлінні акціонерних товариств України шляхом встановлення мінімальної квоти представництва жінок в органах товариства, що забезпечило б гармонізацію корпоративного права України з acquis communautaire Європейського Союзу. Проаналізовано два підходи стосовно забезпечення та гарантування рівних можливостей при обранні до складу органів корпоративного управління підприємницького товариства. Перший із них полягає у закріпленні на рівні м’якого права, яке складається з офіційних або неофіційних рекомендацій, рамкових угод, тобто за відсутності обов’язкових правових норм через соціальний тиск з боку заінтересованих осіб (інвестори, акціонери, профспілки, клієнти, ЗМІ тощо) складається з офіційних або неофіційних рекомендацій, рамкових угод. Вказано на позитиви та недоліку цього підходу.
Другий – передбачає закріплення норм на рівні обов’язкових норм із застосуванням квот та заходів примусу у випадку їх недотримання. Наголошується, що незважаючи на те, що даний спосіб є більш жорстким, на практиці він виявився значно ефективнішим.
Проаналізовано Кодекс корпоративного управління України в частині дотримання гендерного балансу, зокрема обов’язку наглядової ради розробити політику щодо різноманіття, яка визначає, яким чином буде досягнуто позитивного ефекту від різноманіття в усіх відношеннях, як для наглядової ради, так і для виконавчого органу.
У статті проаналізовано позитивний досвід компаній, що дотримуються принципу гендерної рівності, наголошується на тому, що збільшення частки жінок-директорів сприяє формуванню такого складу органів корпоративного контролю, який забезпечує ефективніший моніторинг дій посадових осіб органів управління, контролю за вирішенням конфліктів інтересів.
Наголошується, що з метою забезпечення дотримання принципу гендерної рівності слід передбачити систему заходів, спрямованих на усунення ризику невиконання останнього, у тому числі через правовий механізм визнання недійсними тих рішень про обрання до складу наглядової ради, які прийняті з порушенням відповідного принципу.
