Управління юридичною особою – механізм реалізації її правосуб’єктності

Анотація

Стаття присвячена питанню особливостей реалізації дієздатності юридичної особи, яка є штучним утворенням. Орган управління у сучасній доктрині розглядається як структурно відокремлений, організаційно оформлений підрозділ юридичної особи, призначений для реалізації її правосуб’єктності. Діяльність органів управління проявляється у прийнятті ними рішень щодо управління діяльністю юридичної особи та веденні її справ. Автором зазначається, що у доктрині було сформовано дві концепції трактування природи діяльності органів юридичної особи: перша обстоює ідентифікацію органу управління в якості представника юридичної особи; друга – визначає, що дії органу управління є діями самої юридичної особи. Остання позиція трактується в якості пріоритетної у теорії і практиці, і підтримується нами безапеляційно як така, яка відображає специфіку конструкції юридичної особи в якості автономного суб’єкта правовідносин. Відповідно до пріоритетної концепції пояснення природи органу юридичної особи, органи є невід’ємною частиною юридичної особи, між нею та її органами відсутні будь-які правовідносини. Орган юридичної особи не може розглядатися в якості її законного представника. Дії органу завжди є діями самої юридичної особи.
Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. У статті підтримано позицію, що акти органів управління не є нормативними актами, оскільки: не мають загальнообов’язкового характеру; не регулюють відносини, а забезпечують управління діяльністю юридичної особи; є індивідуальними актами; є актами застосування норм закону та локальних нормативних актів.