Нерівність типу Вімана для аналітичних та цілих функцій і h-міра виняткових множин

Автор(и)

  • О.Б. Скасків Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка, Львiв, Україна https://orcid.org/0000-0001-5217-8394
  • А.О. Куриляк Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка, Львiв, Україна https://orcid.org/0000-0003-4287-311X
https://doi.org/10.15330/cmp.12.2.492-498

Ключові слова:

нерівність Вімана, аналітична функція, максимум модуля, максимальний член, виняткова множина, h-міра
Опубліковано онлайн: 2020-12-30

Анотація

Нехай ER клас аналітичних функцій f, представлених степеневими рядами вигляду f(z)=+n=0anzn з радіусом збіжності R:=R(f)(0;+]. Для r[0,R) через Mf(r)=max{|f(z)|: |z|=r} та μf(r)=max{|an|rn:n0} відповідно позначимо максимум модуля і максимальний член степеневого ряду. Через HR, R+, також позначимо клас неперервних додатних функцій, що зростають на інтервалі [0;R) до + і таких, що h(r)2 для всіх r(0,R) і Rr0h(r)dlnr=+ для деякого r0(0,R). Доведено, зокрема, такі твердження.

10. Якщо hHR і fER, то для довільного δ>0 існують E(δ,f,h):=E(0,R), r0(0,R), такі що  r(r0,R)E: Mf(r)h(r)μf(r){lnh(r)ln(h(r)μf(r))}1/2+δ та Eh(r)dlnr<+.

20. Якщо додатково припустити, що функція fER необмежена, то співвідношення lnMf(r)(1+o(1))ln(h(r)μf(r)) виконується при rR, rE.

Зауважимо, що з твердження 10 при h(r)const випливає класична теорема Вімана-Валірона для цілих функцій, а при h(r)1/(1r) теорема про нерівність типу Кеварі для аналітичних функцій в одиничному крузі. З твердження 20 у випадку, коли lnh(r)=o(lnμf(r)), rR, отримуємо, що співвідношення lnMf(r)=(1+o(1))lnμf(r) виконується при rR, rE.

Як цитувати
(1)
Скасків, О.; Куриляк, А. Нерівність типу Вімана для аналітичних та цілих функцій і h-міра виняткових множин. Carpathian Math. Publ. 2020, 12, 492-498.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають