ТОПОНІМІКА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ РІДНОГО КРАЮ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ

Анотація

Топоніміка сьогодні в Україні набуває особливого сенсу. За умов російсько-української війни триває процес дерусифікації українських топонімів, повернення історичної топоніміки, радянські топоніми – символи російської імперії – тепер зникають, натомість їм повертають власне українські назви. Ці процеси дуже важливі для формування в учнів української історичної пам’яті, виховання їх як національно-свідомих особистостей. До основних напрямів використання топонімічних досліджень відносено такі: реконструкція давніх природних ландшафтів, ареалів поширення рослин та тварин; вивчення природних багатств й економіки краю в минулому; виявлення за допомогою географічних назв реґіонів проживання давніх народів і племен, шляхів їх розселення; установлення торгових, культурних й інших зв’язків давнього населення з іншими регіонами; визначення відносного віку поселень; розкриття давньої духовної культури народу; виховання національної гідності та бережного ставлення до пам’яток минувшини й ін. Доба відновлення незалежності України (1991) відкрила нові умови для розвитку шкільного краєзнавства загалом та організації топонімічних досліджень зокрема. За новітнього періоду розвитку української освіти велике значення для популяризації шкільного краєзнавства з-поміж здобувачів освіти має Всеукраїнська експедиція «Моя Батьківщина – Україна». Увиразнено роль Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді у розвитку вивчення топонімів краю. Наголошено на внеску вченого С. Бабишина, автора низки видань з краєзнавства та топоніміки, у теорію і практику географічної освіти, краєзнавства, підготовку вчителів Поділля та Прикарпаття до здійснення краєзнавчої діяльності в школі, включення здобувачів освіти до науково-дослідницької роботи. Збір і вивчення географічних назв – це невідкладна справа української науки, зокрема й педагогічної, позаяк вони є важливими пам’ятками природи та матеріальної й духовної культури народу, цінними історико-географічними джерелами дослідження свого краю, важливим чинником національно-патріотичного виховання дітей та юнацтва, формування в них історичної пам’яті.