TECHNOLOGIES OF CONNOISSEURSHIP, ATTRIBUTION AND EXPERTISE: FROM MUSEUM TO EDUCATIONAL PROJECTS

Abstract

Стаття аналізує роль і значення сучасних технологій знавецтва, атрибуції та експертної діяльності, що набувають універсального характеру в умовах сучасної інтеграції знань. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю їх міждисциплінарного об'єднання для якісної оцінки та експертизи проєктів в музейній роботі, різноманітних культурних та освітніх практиках, інноваційній діяльності на перетині освіти та культури.

Розглянуто сучасні підходи до розуміння знавецтва як підґрунтя експертної діяльності та акумуляції знань, визначено важливу роль колекціонування у формуванні знавецького методу. Розкрито потенціал експертизи як процесу застосування цих знань для дослідження об'єктів, явищ чи процесів.

Акцентовано на вивченні та актуалізації культурної спадщини, діяльності музеїв, ролі освіти у цих процесах у контексті порівняння методик та критеріїв оцінки та експертизи різноманітних культурно-освітніх проєктів. Значну увагу зосереджено на пошуку та визначенні оптимальних критеріїв оцінки та експертизи інноваційних проєктів у галузі культури та освіти. У висновках наголошено на важливості отримання максимально об'єктивної та систематизованої інформації для якісної експертизи шляхом застосуванням відповідної комплексної системи критеріїв.

Обґрунтовано необхідність розробки нових критеріїв експертного оцінювання культурних та освітніх практик з урахуванням процесів діджиталізації та розвитку дистанційної освіти.