ТРАВМО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ВИКЛИКИ ВІЙНИ

Анотація

У статті обґрунтовано теоретичні основи та розкрито практичні аспекти впровадження травмо-орієнтованого підходу в освітній процес закладів вищої освіти, адже виклики воєнного стану в Україні спричинили зростання кількості дітей молодшого шкільного віку з травматичним досвідом, що детермінує потребу підготовки майбутніх педагогів початкової школи. У межах дослідження проведено аналіз наукового дискурсу, що дозволило уточнити сутність ключових дефініцій, зокрема травмо-орієнтований підхід розглядається як цілісна система організації освітнього середовища, що базується на розумінні впливу психотравми на когнітивний та емоційний розвиток молодшого школяра. Визначено специфіку травмо-інформованого навчання як методології, спрямованої на створення безпечного освітнього середовища та запобігання ретравматизації учнів через особливості налагодження педагогічної взаємодії у закладі освіти. Окреслено пріоритетні напрями підготовки майбутніх учителів початкових класів, серед яких: формування навичок емоційної саморегуляції, опанування технік кризової інтервенції та розвиток емпатійної комунікації. Особливу увагу приділено методам розпізнавання поведінкових маркерів травми у дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтовано етапність формування готовності майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах (по)воєнного стану (ознайомлювальний, аналітичний, практичний, комунікативний і підтримувальний етапи) для психолого-педагогічного супроводу учнів із травмами війни. Практичне значення дослідження полягає у можливості інтеґрації запропонованих підходів в освітню програму підготовки здобувачів освіти спеціальності А3 «Початкова освіта». Висновки дослідження підтверджують, що впровадження травмо-інформованого підходу є необхідною умовою забезпечення психологічного благополуччя як учнів, так і педагогів у кризовий період життєдіяльності.