Правотлумачна практика Міжнародного Суду ООН: виклики сьогодення.

Анотація

У статті здійснено аналіз повноважень Міжнародного Суду ООН стосовно тлумачення міжнародних договорів та формування практики їх власної юриспруденції з контролю за дотриманням міжнародних договорів.
Тлумачення міжнародних договорів Міжнародним Судом ООН є найавторитетнішим різновидом офіційного тлумачення. При тлумаченні договорів МС ООН спирається на текст договору, використовує об’єкт, мету, подальшу практику та згоду сторін, застосовуючи статичний і дедалі частіше еволюційний принципи тлумачення, а також звичай. Розгляд справ МС ООН здійснюється при неухильному дотриманні стандартів jus cogens, а також принципів сумлінності та надання термінам звичайного значення. МС ООН надав належне значення принципу audi alteram partem, згідно з яким жодна особа не повинна бути засуджена без справедливого судового розгляду, де кожна сторона має можливість відповісти на докази проти неї. МС ООН також практикує контекстуальне тлумачення.
До компетенції МС ООН входять загальні та суміжні повноваження, які визначають загальні повноваження, до яких відносять вирішення правових спорів між державами, що підпадають під обов’язкову юрисдикцію Суду, зокрема про тлумачення договору; будь-якого питання міжнародного права; про наявність факту порушення міжнародного зобов’язання; про характер і розмір відшкодування за порушення міжнародного зобов’язання. До суміжних повноважень належать: тлумачення міжнародних договорів, виявлення і констатація прогалин у чинному міжнародному праві.
На основі проведеного дослідження зроблено висновки стосовно повноважень Міжнародного Суду ООН та проаналізовано практику його діяльності, яка відповідаючи на запити часу, демонструє прагнення до гнучкого та ефективного примирення сторін спору, сприяє досягненню порозуміння та зміцнення миру.