Від Майдану до війни: правова кваліфікація та міжнародні аспекти збройного конфлікту між Росією та Україною

Анотація

Стаття розкриває правові аспекти та міжнародний вимір збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною, який розпочався після Революції Гідності та характеризується ескалацією від анексії Криму до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Аналізується еволюція подій від масових протестів 2013–2014 років, що мали на меті утвердження демократичних принципів та європейського курсу розвитку України, до формування нового етапу міжнародного збройного протистояння. Досліджується правова кваліфікація дій Російської Федерації у світлі норм міжнародного гуманітарного права, положень Статуту ООН, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, практики Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини.
У статті висвітлюється юридична оцінка таких явищ, як анексія Автономної Республіки Крим, організація незаконних «референдумів» і виборів на тимчасово окупованих територіях, підтримка та координація незаконних збройних формувань на сході України. Особлива увага приділяється визнанню конфлікту міжнародним, що має суттєве значення для застосування положень Женевських конвенцій 1949 року та Додаткових протоколів до них, а також для встановлення міжнародно-правової відповідальності держави-агресора. Досліджується вплив міжнародних рішень і санкцій на формування правових механізмів притягнення до відповідальності, а також реакція міжнародних організацій на порушення Росією норм jus ad bellum та jus in bello.
Стаття розкриває внутрішньополітичні та правові трансформації України в умовах конфлікту, включаючи розвиток антикорупційного законодавства, реформування судової системи та посилення інститутів захисту прав людини. Досліджується роль Революції Гідності як ключового етапу становлення національної правової системи та як фактора міжнародної суб’єктності України.
Саме тому метою статті є комплексний аналіз міжнародно-правової кваліфікації збройного конфлікту між Росією та Україною, визначення його правових наслідків для міжнародного правопорядку та формування підходів до притягнення держави-агресора до відповідальності.