Підвищення ефективності підготовки вчителя до організації діалогічного навчання учнів початкової школи: організаційно-методичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.9.1.44-57Ключові слова:
підготовка майбутніх учителів початкової школи, діалогічне навчання, комунікативна культура вчителя, діалогічне спілкування, педагогічна взаємодіяАнотація
У статті подано організаційно-методичні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до діалогічного навчання учнів. Діалогічне навчання як різновид інтерактивної організації освітнього процесу, що ґрунтується на взаєморозумінні та взаємодії автор вважає дієвим фактором підвищення рівня професійної майстерності майбутнього вчителя початкової школи. Окреслено організаційні аспекти щодо ефективного практичного вирішення досліджуваної проблеми, як: діалогізація змiсту освiти; впровадження різних форм продуктивних діалогів і системи методів проблемно-діалогового навчання; діалогізація спiлкування як створення певного психоемоційного освітнього мiкросередовища; формування навичок критичної рефлексії майбутніх фахівців як внутрішнього діалогу для самовдосконалення та саморозвитку. Приведено ключові положення щодо вдосконалення змісту освіти у контексті діалогізації навчання у закладі вищої освіти на рівні бакалаврату та магістратури. Визначено педагогічний потенціал дисциплін психолого-педагогічного та фахово-методичного спрямування щодо діалогізації навчального процесу. Доведено, що ефективними формами та методами діалогічного навчання у підготовці педагогів є: тренінги, групова діяльність, проблемні лекції, інтерактивні заняття, дискусії, дидактичні ігри, ділові та рольові ігри та ін. Наголошено на основних принципах педагогічної етики та культури організації діалогічного навчання у межах вивчення майбутніми магістрами початкової освіти спеціального курсу за вибором «Комунікативна педагогіка». З’ясовано, що якість діалогічного навчання детермінована рівнем сформованості комунікативної компетентності учасників педагогічної взаємодії, передусім опанування ними основними прийомами слухання.
У статті частково використано матеріали дисертаційної роботи К. Фомін «Підготовка вчителя початкової школи до організації діалогічного навчання» на здобуття доктора філософії (2020).