УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ПОСЛУГУ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

У статті досліджено сучасні підходи до управління якістю цифрових освітніх послугу закладах вищої освіти в умовах цифрової трансформації освітнього середовища та активного впровадження систем штучного інтелекту. Обґрунтовано, що цифровізація освіти зумовлює необхідність переосмислення традиційних механізмів управління якістю освітнього процесу, орієнтуючи їх на забезпечення гнучкості, персоналізації, адаптивності та безперервного вдосконалення освітніх послуг. Визначено основні чинники, які впливають на ефективність функціонування цифрового освітнього середовища, серед яких особливе місце займають сучасні інформаційно-комунікаційні технології, цифрові освітні платформи, аналітичні системи, засоби автоматизації управлінських процесів, технології великих даних та інструменти штучного інтелекту.

Проаналізовано можливості використання систем штучного інтелекту для підтримки управлінських рішень, моніторингу якості освітніх послуг, оцінювання результатів навчання, прогнозування академічної успішності здобувачів освіти, персоналізації освітніх траєкторій та оптимізації взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу. Доведено, що інтеграція алгоритмів машинного навчання, інтелектуальних рекомендаційних систем, генеративного штучного інтелекту та автоматизованих систем аналізу освітніх даних сприяє підвищенню оперативності управління, об'єктивності оцінювання, ефективності застосування ресурсів і конкурентоспроможності закладів вищої освіти. Особливу увагу приділено формуванню комплексної системи управління якістю цифрових освітніх послуг, що базується на принципах студентоцентризму, відкритості, академічної доброчесності, інформаційної безпеки, безперервного моніторингу та прийняття управлінських рішень на основі даних.

Визначено ключові критерії оцінювання якості цифрових освітніх послуг, серед яких доступність цифрового контенту, функціональність цифрової інфраструктури, рівень цифрової компетентності науково-педагогічних працівників, ефективність використання технологій штучного інтелекту, задоволеність здобувачів освіти, відповідність освітніх програм сучасним вимогам ринку праці та міжнародним стандартам забезпечення якості освіти.

Обґрунтовано доцільність використання сучасних освітніх технологій як інструменту стратегічного розвитку університетів, підвищення результативності управління освітньою діяльністю та забезпечення сталого розвитку системи вищої освіти в умовах цифрової економіки.