«Екологічна» агресія проти України: кримінологічна оцінка наслідків та правового механізму визначення їх обсягу

Анотація

У статті наведено кримінологічну оцінку та характеристику наслідків збройної агресії проти України у еколого-природоохоронній сфері. На підставі статистичних даних у частині кримінально-правової протидії зроблено висновок про продовження практики вчинення вищим політичним та військовим керівництвом держави-агресора, а також безпосередніми виконавцями воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Напрями визначення шкоди та збитків для держави запропоновано об’єднати у гуманітарній, економічній, військовій, правоохоронній, природоохоронній та культурно-релігійній площинах. Зроблено акцент на складності узагальнення та систематизації наслідків збройної агресії, з огляду на триваючий та не остаточний характер отримуваних даних, їх неповноту, а також інші чинники.
Еколого-природоохоронні наслідки збройної агресії деталізовано за рахунок шкоди та збитків: 1) природно-заповідному фонду та іншим природоохоронним територіям; 2) унаслідок викидів небезпечних речовин у атмосферу; 3) земельним ресурсам; 4) лісовим масивам; 5) водним ресурсам; 6) від безпосередніх бойових дій; 7) інфраструктурним та промисловим об’єктам. Виконано моніторинг нормативно-правових актів, які формують процедуру визначення шкоди та збитків, завданих еколого-природоохоронній сфері внаслідок збройної агресії. За його результатами висловлено ряд міркувань щодо змісту положень, потенційно проблемних для досягнення мети, чи положень, бажаних до появи у структурі документу.