Аномалії центромер та канцерогенез неходжкінських лімфом у дітей
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnubio.10.96-106Ключові слова:
неходжкінська лімфома, С-анафаза, передчасне розділення центромер, метафазні хромосоми, клітини червоного кісткового мозку, кореляційний аналізАнотація
У цій статті наведені результати багаторічних досліджень (1991–2023) зв’язку між аномальною поведінкою центромери, зокрема, феноменами передчасного розділення центромер метафазних хромосом (ПРЦ) та передчасною анафазою метафазних хромосом (С-анафазою), та патогенезом неходжкінських лімфом (НХЛ) у дітей. Досліджено 17 хворих дітей на В-форму неходжкінської лімфоми до початку лікування в першому гострому періоді. Дослідження були спрямовані на прояв та рівні цих феноменів під час першого гострого періоду В-форми неходжкінської лімфоми в культурі клітин периферійної крові та кісткового мозку у дітей. Дослідження виявило переконливі факти, підтверджені статистичним аналізом, які вказують на те, що С-анафаза проявляється з надзвичайно високою частотою у дітей з діагнозом неходжкінська лімфома як в кістковому мозку так і в периферійній крові. Рівні С-анафази у дітей хворих на неходжкінську лімфому складали 51,27 ± 1,99 % в периферійній крові та 67,47 ± 2,19% в червоному кістковому мозку. У той же час цей феномен не зустрічався взагалі в контрольній групі – нормальних здорових донорів та здорових дітей ні в периферійній крові, ні в червоному кістковому мозку (0%). Ці дані дозволяють пропонувати використання С-анафази як додаткового діагностичного критерію для виявлення неходжкінської лімфоми, особливо на ранніх стадіях захворювання. Подальше вивчення механізмів, що лежать в основі аномалій центромери, можуть розкрити нові механізми появи, розвитку і патогенезу неходжкінської лімфоми, прокладаючи шлях для цілеспрямованих терапевтичних втручань та персоналізованих стратегій лікування та вияснити механізми нових форм запрограмованої смерті клітин при різних патологіях. Наші дослідження дозволяють зробити висновок про взаємозв’язк між аномаліями центромери та патогенезом неходжкінської лімфоми, про важливість визначення рівня С-анафази як діагностичного показника, та її потенційну роль у досліджені як патогенезу, так і клінічної практики, пов’язаної з цим гематологічним злоякісним новоутворенням.
Посилання
Arieta, M. I., Martinez, B., Nunez, M. (1995). Premature centromere division: a cytogenetic study. Cytologia (Tokyo). 60 (2). 159–165.
Bajalica, S., Sorensen, A., Pedersen, T. at all. (1993). Chromosome painting as a supplement to cytogenetic banding analysis in non-Hodgkin’s lymphoma. Genes Chromosomes & Cancer, 7, 231–239.
Bakhoum, S. F., Silkworth, W. T., Nardi, I. K., Nicholson, J. M., Compton, D. A., Cimini, D. (2014) The mitotic origin of chromosomal instability. Current Biology, 24, 148–149.
Bloom, K., Constanzo, V. (2017). Centromere structure and function. Progress in Molecular and Subcellular Biology, 56. 515–539.
Chamla, Y. (1988) C-anaphases in lymphocyte cultures versus premature centromere division syndromes. Human Genetic, 78 (2). 111–114.
Chenevix-Trench, G., Brown J. A., Tyler, G. B. (1988). Chromosome analysis of 30 cases of non-Hodgkin’s lymphoma. Medical Oncology and Tumor Pharmacotherapy, 5 (1), 17–32.
Fitzgerald, P. (1992). Premature centromere division. Human genetic, 90 (1-2), 190–191.
Keser, I., Gunduz, G. (1996). Premature centromere division in three unrelated families. Annales de Genetique, 39(2), 87–90.
Korman-Bortolotto, M., de Arruda Cardoso, S. (1993). Alzheimer’s disease and ageing: a chromosomal approach. Gerontology, 39(1). 1–6.
Levine, E. G., Bloomfield, C. D. (1990). Cytogenetics of non-Hodgkin’s lymphoma. The Journal of the National Cancer Institute Monographs, 10, 7–12.
Littlefield, L., Joiner, E., Sayer, A. et al. (1985). Premature separation of centromeres in marrow chromosomes from an untreated patients with acute myelogenous leukemia. Cancer Genetic and Cytogenetic, 16 (2), 109–116.
Luo, J., Craver, A., Bahl, K., et al. (2022) Etiology of non-Hodgkin lymphoma: A review from epidemiologic studies. Journal of the National Cancer Center, 2 (4), 226–234.
Madan, K., Lindhout, D., Palan, A. et al. (1987). Premature centromere division (PCD): a dominantly inherited cytogenetic anomaly. Human Genetic, 77 (2), 193–196.
Mathew, P., Sanger, W. G., Weisenburger, D. D. (1997). Detection of the t(2;5)(p23;q35) and NPM-ALK fusion in Non-Hodgkin’s lymphoma by two color fluorescence in situ hybridization. Blood, 89, 1678–1685.
Mehes, K., Buhler, E. (1995). Premature centromere division: a possible manifestation of chromosome instability. American Journal of Medical Genetic, 56(1), 76–79.
Mehes, K., Kosztolanyi, G. (1990). Premature centromere division of a translocation-carrier autosome. Human Genetic, 85 (3), 379–380.
Mehrotra, S., Mittra, I. (2020). Origin of genome instability and determinants of mutational landscape in cancer cells. Genes, 11(9), 1101.
Moorhead, P. S., Heyman, A. (1993). Chromosome studies of patients with Alzheimer disease. American Journal Medical Genetic, 14 (3), 545–556.
Mrozek, K., Bloomfield, C. D. (1996). Cytogenetics of non-Hodgkin’s lymphoma and Hodgkin’s disease. Neoplastic Diseases of Blood. New York: Churchill Livingstone, 835–862.
Murphy, S. B. (1980). Classification, staging and end results of treatment of childhood non-Hodgkins-lymphomas: dissimilarities from lymphomas in adults. Seminar Oncology, 7, 332.
Pua, K., Chew C., Lane, D., et al. (2020). Inflammation-associated genomic instability in cancer. Genome Instability & Disease. 1, 1–9.
Singh, R.,1 Shaik S., Singh-Negi, B., et al. (2020) Non-Hodgkin's lymphoma: A review. Journal of Family Medicine and Primary Care. 9(4), 1834–1840.
