Вплив Родіоли рожевої та аспірину на поведінку та деякі біохімічні показники у старих мишей
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnubio.11.93-103Ключові слова:
аспірин, старіння, здоров'я, родіола рожева, миші, харчова добавка, поведінкаАнотація
Це дослідження вивчає вплив водного екстракту Rhodiola rosea та низьких і високих доз аспірину на поведінку і біохімічні показники у старих мишей лінії C57BL/6J. Обидві речовини широко відомі своїми терапевтичними властивостями та потенційними геропротекторними ефектами на простих організмах, таких як дріжджі та Drosophila. Аспірин, або ацетилсаліцилова кислота, є препаратом, що використовується для лікування болю та гарячки, а також має протизапальні та жарознижувальні властивості. Встановлено, що аспірин подовжує тривалість життя модельних організмів, якщо його вживати протягом усього життя, але не в старшому віці. Rhodiola rosea вважається геропротектором із властивостями омолодження. Вона містить ряд сполук, які можуть діяти як протизапальні або протиракові агенти. Крім того, є свідчення, що екстракти R. rosea покращують якість життя у літніх людей і подовжують тривалість життя.
Мишам віком 17 місяців (що відповідає приблизно 80 людським рокам) протягом двох місяців вводили екстракт родіоли або аспірину (5 мг/кг і 25 мг/кг маси тіла щодня). Поведінкова оцінка за допомогою тесту "відкрите поле" не виявила значущих відмінностей між групами, хоча спостерігалися тенденції до підвищення тривожної поведінки у мишей, які отримували аспірин у дозі 25 мг. Біохімічний аналіз не виявив статистично значущих змін у рівні перекисного окислення ліпідів у мозку або активності ферментів печінки (аланінамінотрансфераза, АЛТ, і аспартатамінотрансфераза, АСТ), хоча було помічено тенденцію до підвищення активності ALT при вживанні аспірину, що може свідчити про потенційне навантаження на печінку. Ці результати підкреслюють складність оцінки геропротекторних втручань у старих організмах і свідчать про те, що екстракт R. rosea та аспірин у випробуваних дозах можуть мати обмежену ефективність у покращенні здоров’я в літньому віці. Для підтвердження цих попередніх висновків потрібні подальші дослідження з більшими групами та додатковими біомаркерами.
Посилання
Botros, M., & Sikaris, K. A. (2013). The De Ritis Ratio: The Test of Time. The Clinical Biochemist Reviews, 34(3), Article 3.
Calabrese, E. J., Dhawan, G., Kapoor, R., Agathokleous, E., & Calabrese, V. (2023). Rhodiola rosea and salidroside commonly induce hormesis, with particular focus on longevity and neuroprotection. Chemico-Biological Interactions, 380, 110540. https://doi.org/10.1016/j.cbi.2023.110540
De Winter, G. (2015). Aging as disease. Medicine, Health Care, and Philosophy, 18(2), Article 2. https://doi.org/10.1007/s11019-014-9600-y
Dong, M. H., Bettencourt, R., Brenner, D. A., Barrett-Connor, E., & Loomba, R. (2012). Serum Levels of Alanine Aminotransferase Decrease with Age in Longitudinal Analysis. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 10(3), Article 3. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2011.10.014
Han, J., Luo, L., Wang, Y., Wu, S., & Kasim, V. (2022). Therapeutic potential and molecular mechanisms of salidroside in ischemic diseases. Frontiers in Pharmacology, 13. https://doi.org/10.3389/fphar.2022.974775
Kawashita, E., Ishihara, K., Nomoto, M., Taniguchi, M., & Akiba, S. (2019). A comparative analysis of hepatic pathological phenotypes in C57BL/6J and C57BL/6N mouse strains in non-alcoholic steatohepatitis models. Scientific Reports, 9(1), Article 1. https://doi.org/10.1038/s41598-018-36862-7
Li, Y., Cao, J., Hao, Z., Liu, A., Li, X., Li, H., Xia, N., Wang, Z., Zhang, Z., Bai, J., & Zhang, H. (2022). Aspirin ameliorates the cognition impairment in mice following benzo[a]pyrene treatment via down-regulating BDNF IV methylation. NeuroToxicology, 89, 20–30. https://doi.org/10.1016/j.neuro.2021.12.008
Miner, J., & Hoffhines, A. (2007). The Discovery of Aspirin’s Antithrombotic Effects. Texas Heart Institute Journal, 34(2), Article 2.
Perfumi, M., & Mattioli, L. (2007). Adaptogenic and central nervous system effects of single doses of 3% rosavin and 1% salidroside Rhodiola rosea L. extract in mice. Phytotherapy Research: PTR, 21(1), 37–43. https://doi.org/10.1002/ptr.2013
Rodriguez, A., Zhang, H., Klaminder, J., Brodin, T., Andersson, P. L., & Andersson, M. (2018). ToxTrac: A fast and robust software for tracking organisms. Methods in Ecology and Evolution, 9(3), 460–464. https://doi.org/10.1111/2041-210X.12874
Seibenhener, M. L., & Wooten, M. C. (2015). Use of the Open Field Maze to Measure Locomotor and Anxiety-like Behavior in Mice. Journal of Visualized Experiments : JoVE, 96, 52434. https://doi.org/10.3791/52434
Silvero-Isidre, A., Morínigo-Guayuán, S., Meza-Ojeda, A., Mongelós-Cardozo, M., Centurión-Wenninger, C., Figueredo-Thiel, S., Sanchez, D. F., & Acosta, N. (2018). Protective effect of aspirin treatment on mouse behavior in the acute phase of experimental infection with Trypanosoma cruzi. Parasitology Research, 117(1), 189–200. https://doi.org/10.1007/s00436-017-5693-6
Skriver, C., Maltesen, T., Dehlendorff, C., Skovlund, C. W., Schmidt, M., Sørensen, H. T., & Friis, S. (2024). Long-term aspirin use and cancer risk: A 20-year cohort study. JNCI: Journal of the National Cancer Institute, 116(4), Article 4. https://doi.org/10.1093/jnci/djad231
Teramoto, K., Takeda, T., Mihara, N., Shimai, Y., Manabe, S., Kuwata, S., Kondoh, H., & Matsumura, Y. (2021). Detecting Adverse Drug Events Through the Chronological Relationship Between the Medication Period and the Presence of Adverse Reactions From Electronic Medical Record Systems: Observational Study. JMIR Medical Informatics, 9(11), Article 11. https://doi.org/10.2196/28763
Tinsley, G. M., Jagim, A. R., Potter, G. D. M., Garner, D., & Galpin, A. J. (2024). Rhodiola rosea as an adaptogen to enhance exercise performance: A review of the literature. The British Journal of Nutrition, 131(3), Article 3. https://doi.org/10.1017/S0007114523001988
Todorova, V., Ivanov, K., Delattre, C., Nalbantova, V., Karcheva-Bahchevanska, D., & Ivanova, S. (2021a). Plant Adaptogens—History and Future Perspectives. Nutrients, 13(8), Article 8. https://doi.org/10.3390/nu13082861
Todorova, V., Ivanov, K., Delattre, C., Nalbantova, V., Karcheva-Bahchevanska, D., & Ivanova, S. (2021b). Plant Adaptogens—History and Future Perspectives. Nutrients, 13(8), 2861. https://doi.org/10.3390/nu13082861
