Материнка звичайна: ботанічні особливості, використання в народній медицині та значення в культурі інших країн
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnubio.11.195-202Ключові слова:
Origanum vulgare L., ботанічні особливості, інтродукція, акліматизаціяАнотація
У статті узагальнено попередні результати досліджень, що проводились над Материнкою звичайною. Згадуються та описуються її протизапальні властивості. Здатність Материнки звичайної боротись з грибками, вірусами та бактеріями. Також, опрацьовано і узагальнено інформацію про використання Материнки звичайної у фармації, медицині та аграрному господарстві. У статті описано і зібрано інформацію стосовно ботанічних особливостей цієї рослини, а ще родини до якої вона належить (Губоцвіті). У статті описується застосування Материнки звичайної різними народами у своїй народній медицині та у фітотерапії. Материнка звичайна має особливий хімічний склад, що розширює її властивості. Відварами з Материнки звичайної лікують респіраторні захворювання, вона покращує відкашлювання мокроти та знімає біль у горлі. За попередніми дослідженнями, материнкою можна лікувати нервові розлади, стерси та покращувати якість сну. Материнка звичайна здатна розслабляти скелетні м'язи та знімати напругу в тілі. Дослідження на щурах також показали її вплив на нервову діяльність мозку, вона може мати антидепресантні властивості і зв'язувати гормон - серотонін. Материнка звичайна укріплює імунітет, використовувається не тільки в фармації, але й у кулінарії. Завдяки ефірним оліям у складі вона має духмяний запах, що дозволяє використовувати рослину у кулінарії. Материнка звичайна може використовуватись для загоєння ран. Вона може перешкоджати дії оксидативного стресу на організм, зменшувати запальні процеси у клітинах. Крім того материнка звичайна відіграє неабияку роль у біорізноманітті, вона є кормом для жуків-запилювачів та інших тварин. Щодо використання у агрономії - рослина невибаглива до середовища і добре росте, також її можна використовувати, як біо-гербіцит у боротьбі з шкідниками.
Посилання
Chernetska S. V, Beley M. (2018). Prospects for the creation of new drugs based on oregano. Phytotherapy. N 1. - 25-28.
Shanaida M. (2018). Botanical and pharmacognostic aspects of the study of medicinal plants of the family Lamiaceae Juss. Ternopil State Medical University named after I.Y. UDC 615.014:582.929.4
Akrayi H.F.S., Salih R.M.H., Hamad P.A. (2015) In vitro screening of antibacterial properties of Rhus coriaria and Origanum vulgare against some pathogenic bacteria. ARO. 3, 35-41.
https://doi.org/10.14500/aro.10085.
Aliabadi, M., Valizadegan, F., and Seyedalipour, B. (2020). Investigation of Origanum Vulgare L leaf extract on ethanol induced impairment of working memory on male rat. https://civilica.com/doc/976478.
Al-Kalaldeh J. Z., Abu-Dahab R. (2010). Volatile oil composition and antiproliferative activity of Laurus nobilis, Origanum syriacum, Origanum vulgare, and Salvia triloba against human breast adenocarcinoma cells. Nutr Res. 30(4):271-8. https://doi.org/10.1016/j.nutres.2010.04.001.
Amiresmaeili, A., Roohollahi, S., Mostafavi, A., and Askari, N. (2018). Effects ofO. vulgare L. essential oil on brain TLR4 and TLR2 gene expression and depressive-like behavior in a rat model. Research in Pharmaceutical Sciences, 13(2), 130. https://doi.org/10.4103/1735-5362.223795
Antoniadou M., Rozos G. (2024). Comprehensive Bio-Screening of Phytochemistry and Biological Capacity ofO. vulgare L. (Origanum vulgare) and Salvia triloba Extracts against Oral Cariogenic and Food-Origin Pathogenic Bacteria. Biomolecules. 14(6):619 https://doi.org/10.3390/biom14060619.
Assiri AMA, Elbanna K, Al-Thubiani A, Ramadan MF (2016) Cold-pressedO. vulgare L. (Origanum vulgare) oil: a rich source of bioactive lipids with novel antoxidant and antimicrobial properties. Eur Food Res Technol 241:1013–1023. https://doi.org/10.1007/s00217-015-2607-7
Bahmani, M., Khaksarian, M., Rafieian-kopaei, M. (2019). Overview of the Therapeutic Effects of Origanum vulgare and Hypericum Perforatum Based on Iran’s. Ethnopharmacological Documents. Journal of Clinical and Diagnostic Research 12(7)17. https://doi.org/10.7860/JCDR/2018/34177.11728
Begnini K., Nedel K. (2014). Composition and Antiproliferative Effect of Essential Oil of Origanum vulgare Against Tumor Cell Lines. J Med Food 17(10):1129-33. https://doi.org/10.1089/jmf.2013.0063.
Betlej I. Żurek N. (2024). Evaluation of Chemical Profile and Biological Properties of Extracts of Different Origanum vulgare Cultivars Growing in Poland. Int J Mol Sci 25(17):9417. https://doi.org/10.3390/ijms25179417.
Carrasco, A., Perez, E., Cutillas, A. B., Martinez-Gutierrez, R., Tomas, V., and Tudela, J. (2016). Origanum vulgare and Thymbra capitata Essential Oils from Spain: Determination of Aromatic Profile and Bioactivities. Natural product communications, 11(1), 113–120.PMID: 26996035
Chouhan, S., Sharma, K., Guleria, S. (2017). Antimicrobial Activity of Some Essential Oils-Present Status and Future Perspectives. Medicine, 4, 58. https://doi.org/10.3390/medicines4030058
Ben-Arye E., N. Dudai N. (2011). Treatment of upper respiratory tract infections in primary care: a randomized study using aromatic herbs. Evid Based Complement Alternat Med Evid Based Complement Alternat Med.2011:2011:690346. https://doi.org/10.1155/2011/690346
Fonseca, E. C. M., Ferreira, L. R., Figueiredo, P. L. B., Maia, C. D. S. F., Setzer, W. N., and Da Silva, J. K. R. (2023). Antidepressant effects of essential oils: A review of the past decade (2012–2022) and molecular docking study of their major chemical components. International Journal of Molecular Sciences, 24(11), 9244. https://doi.org/10.3390/ijms24119244
Fournomiti, M., Kimbaris, A., Mantzourani, I. (2015). Antimicrobial Activity of Essential Oils of CultivatedO. vulgare L. (Origanum vulgare), Sage (Salvia Officinalis), and Thyme (Thymus Vulgaris) against Clinical Isolates of Escherichia Coli, Klebsiella Oxytoca, and Klebsiella Pneumoniae. Microb. Ecol. Heal. Dis., 26, 1–7. https://doi.org/10.3402/mehd.v26.23289
Georgantopoulos, A., Vougioukas, A., Kalousi, F. D., Tsialtas, I., and Psarra, A. G. (2023). Comparative studies on the Anti-Inflammatory and apoptotic activities of four Greek essential oils: involvement in the regulation of NF-ΚΒ and steroid receptor signaling. Life, 13(7), 1534. https://doi.org/10.3390/life13071534
Gruľová, D., Caputo, L., Elshafie, H. S., Baranová, B., De Martino, L., Sedlák, V., Gogaľová, Z., Poráčová, J., Camele, I., and De Feo, V. (2020). Thymol Chemotype O. vulgare L. Essential Oil as a Potential Selective Bio-Based Herbicide on Monocot Plant Species. Molecules, 25(3), 595. https://doi.org/10.3390/molecules25030595
Da Mata, A. M. O. F., De Aguiar, R. P. S., Paz, M. F. C. J., De Alencar, M. V. O. B., Ferreira, P. M. P., and De Carvalho Melo-Cavalcante, A. A. (2016). Therapeutic potential of essential oils focusing on diterpenes. Phytotherapy Research, 30(9), 1420–1444. https://doi.org/10.1002/ptr.5652
Kaurinovic, B., Popovic, M., Vlaisavljevic, S. (2011). Antioxidant Capacity of Ocimum basilicum L. and O. vulgare L. Extracts. Molecules, 16(9):7401-14. https://doi.org/10.3390/molecules16097401.
Khan, M., Khan, S.T., Khan, M. (2019). Chemical Diversity in Leaf and Stem Essential Oils of O. vulgare L. and Their Effects on Microbicidal Activities. AMB Express, 9, 176. https://doi.org/10.1186/s13568-019-0893-3
Kokkini, S., Karousou, R., Dardioti, A., Krigas, N., and Lanaras, T. (1997). Autumn essential oils of Greek oregano. Phytochemistry, 44(5), 883–886. https://doi.org/10.1016/s0031-9422(96)00576-6.
Kotyuk L. (2011). Plants of the family Labiatae (Lamiaceae): spread cultivation, introduction in conditions of Zhytomyr Polissya. Donetsk Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine. 196–198. http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/7758
Ličina, B., Stefanovic, O. (2013). Biological Activities of the Extracts from Wild Growing O. vulgare L. Food Control. 33, 498–504. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2013.03.020
Lombrea A., Diana Antal D. (2020). A Recent Insight Regarding the Phytochemistry and Bioactivity of O. vulgare L. Essential Oil. Int J Mol Sci. 21(24):9653. https://doi.org/10.3390/ijms21249653.
Maithani, A., Maithani, U., and Singh, M. (2023). Botanical Description, Cultivation Practices, Essential Oil Composition and Therapeutic Values of O. vulgare L. and its Future Prospective. Current Agriculture Research Journal, 11(2), 348–361. https://doi.org/10.12944/carj.11.2.01
Mohajeri H., Wynn Prudence K. (2013). Animal and human efficacy data of a brain activeO. vulgare L. extract. Agro Food Industry Hi Tech. 24(4):16-19.
Mombeini, T., Mazloumi, S., and Shams, J. (2015). Pharmacological effects of O. vulgare L. in the elevated Plus-Maze and open field tests in the rat. Journal of Basic and Clinical Pathophysiology, 3(2), 29–36. https://doi.org/10.22070/jbcp.2015.229
Murray, A., Faraoni, M., Castro, M., Alza, N., and Cavallaro, V. (2013). Natural AChE Inhibitors from Plants and their Contribution to Alzheimer’s Disease Therapy. Current Neuropharmacology, 11(4), 388–413. https://doi.org/10.2174/1570159x11311040004
Papp, N., Bartha, S., Boris, G. (2011). Traditional Uses of Medicinal Plants for Respiratory Diseases in Transylvania. Nat. Prod. Commun. 6, 1459–1460. https://doi.org/10.1177/1934578X1100601012.
Pezzani R, Vitalini S. (2017). Bioactivities of Origanum vulgare L.: an update. Springer, (16) 1253–1268. https://doi.org/10.1007/s11101-017-9535-z
Polat, R., Satıl, F. (2012). An Ethnobotanical Survey of Medicinal Plants in Edremit Gulf (Balıkesir-Turkey). J. Ethnopharmacol. 139, 626–641. https://doi.org/10.1016/j.jep.2011.12.004.
Priti Kumari L., Joshi G.C. (2011). Quantitative assessment and antibacterial activity of Origanum vulgare. Journal of Phytology, 3(12): 15-21. http://journal-phytology.com
Rakover Y., Ben-Arye E., Goldstein LH. (2008). The treatment of respiratory ailments with essential oils of some aromatic medicinal plants. Harefuah 147(10):783-8, 838.
Reichling J., Schnitzler P. (2009). Essential oils of aromatic plants with antibacterial, antifungal, antiviral, and cytotoxic properties--an overview. Forsch Komplementmed. 16(2):79-90. https://doi.org/10.1159/000207196.
Sharifi-Rad, M., Berkay Yılmaz, Y. (2020). Phytochemical constituents, biological activities, and health-promoting effects of the genus Origanum. Phytotherapy Research. 35:95-121. https://doi.org/10.1002/ptr.6785.
Sikkema, J., De Bont, J. A., and Poolman, B. (1995). Mechanisms of membrane toxicity of hydrocarbons. Microbiological Reviews, 59(2), 201–222. https://doi.org/10.1128/mr.59.2.201-222.1995.
Silva, F. V., Guimarães, A. G., Silva, E. R., Sousa-Neto, B. P., Machado, F. D., Quintans-Júnior, L. J., Arcanjo, D. D., Oliveira, F. A., and Oliveira, R. C. (2012). Anti-Inflammatory and Anti-Ulcer activities of carvacrol, a monoterpene present in the essential oil of oregano. Journal of Medicinal Food, 15(11), 984–991. https://doi.org/10.1089/jmf.2012.0102
Skoufogianni E., Solomou A.D., Danalatos, N.G. (2019). Ecology, Cultivation and Utilization of the Aromatic GreekO. vulgare L. (Origanum vulgare L.). Not. Bot. Horti Agrobot. Cluj-Napoca 47, 545–552. https://doi.org/10.15835/nbha47111296
Tawffiq, Z. S., and Almulathanon, A. a. Y. (2022). PHYTOCHEMICAL AND Pharmacological review on origanum vulgare: a potential herbal cure-all. Military Medical Science Letters, 92(1), 36-47. https://doi.org/10.31482/mmsl.2022.021
Veenstra, J.P., Johnson, J.J. (2019). O. vulgare L. Extract for Food Preservation and Improvement in Gastrointestinal Health. Int. J. Nutr., 3, 43–52. https://doi.org/10.14302/issn.2379-7835.ijn-19-2703.
Verma, R. S., Padalia, R. C., Saikia, D., Chauhan, A., and Krishna, V. (2012). Antibacterial Activity ofOriganum vulgareL. Populations of Indian origin. Journal of Biologically Active Products From Nature, 2(6), 353–359. https://doi.org/10.1080/22311866.2012.10719143
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Viktoria Gniezdilova, Myroslava Mylenka, Ihor Kozak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
